-
1 стоящий человек
-
2 стоящий человек
-
3 стоящий
[stójaščij] agg.valido, bravo, buono -
4 стоящий
-
5 стоящий
1) (о предметах, произведениях искусства) valido, veramente buono2) ( о людях) valido, meritevole, bravo* * *прил. разг.meritevole, valido, che convieneсто́ящий человек — persona di (gran) merito
это дело сто́ящее — è un affare (degno di attenzione)
сто́ящая покупка — un acquisto conveniente
* * *adjobs. dassai -
6 стоящий
-
7 стоящий
1241. действ. прич. наст. вр. Г2. прич.П kõnek. väärt, tasuv; \стоящийий человек väärt inimene, \стоящийее предложение ettepanek, mis midagi maksab, väärt v tähelepanuväärne ettepanek, \стоящийая работа väärt v sisukas töö, это \стоящийее дело seda asja tasub ette võtta -
8 человек, не стоящий внимания
General subject: non-personУниверсальный русско-английский словарь > человек, не стоящий внимания
-
9 человек, стоящий
Diplomatic term: pro (за что-л.) -
10 человек, стоящий на шухере
Универсальный русско-английский словарь > человек, стоящий на шухере
-
11 человек, стоящий обеими ногами на земле
General subject: earthy manУниверсальный русско-английский словарь > человек, стоящий обеими ногами на земле
-
12 человек, стоящий на стрёме
nsl. SchmieresteherУниверсальный русско-немецкий словарь > человек, стоящий на стрёме
-
13 человек, не стоящий внимания
ncolloq. grand-chose, un pas-grand-chose, une pas-grand-choseDictionnaire russe-français universel > человек, не стоящий внимания
-
14 человек, не стоящий уважения
ncolloq. grand-chose, un pas-grand-chose, une pas-grand-choseDictionnaire russe-français universel > человек, не стоящий уважения
-
15 не стоящий внимания человек
General subject: non personУниверсальный русско-английский словарь > не стоящий внимания человек
-
16 пустое место
blank имя существительное: -
17 шерге
АшергеГ.: шергӹ1. дорогой; стоящий больших денег, высокий (по цене)Шерге сукна дорогое сукно;
шерге кем дорогие сапоги.
(Марпа:) Тазалыкет уке гын, оксатат, шерге арверетат – нимолан огеш кӱл. К. Коршунов. (Марпа:) Если здоровья нет, ни деньги, ни дорогие вещи – ни к чему.
– Кормам шерге ак дене налын коштмеш, чодырашке кайышаш ала-мо? М. Иванов. – Чем ходить покупать корма по высокой цене, может, сходить в лес?
Сравни с:
шергакан2. перен. дорогой, драгоценный, ценный; имеющий большое значение, очень нужный, важныйШерге каҥаш ценный совет;
шерге шарнымаш дорогие воспоминания.
– Мыняр шерге жапым йомдарем. «Ончыко» – Сколько драгоценного времени я потеряю.
– А вет колхозышто эн шерге вий – айдеме. Н. Арбан. – А ведь в колхозе самая дорогая сила – человек.
3. перен. дорогой, драгоценный; милый, любимыйШерге авай дорогая мама;
шерге йолташ дорогой товарищ.
Чак-чакымат, щербетымат татар-влак эн шерге уналан веле ямдылат. К. Васин. И чак-чак, и щербет татары готовят только для самых дорогих гостей.
– Уна, мемнан коклаште мыланем эн шерге еҥ – Мария Афанасьевна шинча. А. Асаев. – Вот среди нас сидит самый дорогой мне человек – Мария Афанасьевна.
Идиоматические выражения:
БшергеГ.: шерге1. гребень, гребёнка, расчёска; продолговатая пластинка с рядом зубьев для расчёсывания волосИзи шерге расчёска;
шерге дене шераш расчесать гребёнкой.
(Метрий кува) шем ӱпшым йытыран гына шерешат, ош шергежым пижыктен шында. «Ончыко» Жена Метрия, аккуратно расчесав свои чёрные волосы, прикалывает белую гребёнку.
2. в поз. опр. гребня, гребёнки, расчёски; гребенчатый; относящийся к гребню, расчёске, с гребнем, расчёскойШерге пӱй зуб гребёнки.
Кече чодыра вуйысо шерге пӱйыш керылт шичмыла коеш. А. Филиппов. Солнце будто воткнулось в зубья гребня леса.
Шерге вуян агытан вигак кӱмыжыш тӧршта. Б. Данилов. Петух с гребенчатой головой сразу запрыгивает в блюдо.
-
18 негодный
1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.* * *1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний\негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́
\негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)
\негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм
2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий -
19 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
20 достойный
варты; годны* * *1) дастойныопыт, достойный подражания
— вопыт, варты пераймання— заслугоўваць чаго-небудзь, быць дастойным (вартым) чаго-небудзь— ён дастойны павагі, ён заслугоўвае павагі3) (почтенный) дастойны, паважаны
- 1
- 2
См. также в других словарях:
стоящий — ая, ее. Разг. Представляющий собой ценность, заслуживающий внимания. С ая работа. С. человек. С ая покупка. С. совет … Энциклопедический словарь
стоящий — ая, ее.; разг. Представляющий собой ценность, заслуживающий внимания. С ая работа. Сто/ящий человек. С ая покупка. Сто/ящий совет … Словарь многих выражений
дрянь-человек — плохой, дрянной, ничего не стоящий человек Ср. Николаша, кажется, был будущий человек дрянцо. Гоголь. Мертвые души … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Золотой человек (роман) — Золотой человек Az arany ember Автор: Мор Йокаи Жанр: роман … Википедия
Фильтрация сенсорной информации — фильтрация афферентных сигналов нервной системой. В результате такой фильтрации на определённые уровни обработки поступает только часть полученной предшествующими уровнями сенсорной информации. В английской литературе используется термин sensory… … Википедия
Игнорирование (биология) — Фильтрация сенсорной информации фильтрация афферентных сигналов нервной системой. В результате такой фильтрации на определённые уровни обработки поступает только часть полученной предшествующими уровнями сенсорной информации. В английской… … Википедия
Игнорирование (нейропсихология) — Фильтрация сенсорной информации фильтрация афферентных сигналов нервной системой. В результате такой фильтрации на определённые уровни обработки поступает только часть полученной предшествующими уровнями сенсорной информации. В английской… … Википедия
Регуляция сенсорной информации — Фильтрация сенсорной информации фильтрация афферентных сигналов нервной системой. В результате такой фильтрации на определённые уровни обработки поступает только часть полученной предшествующими уровнями сенсорной информации. В английской… … Википедия
Инструмент — (лат. instrumentum орудие[1]) предмет, устройство, механизм, машина или алгоритм, используемые для воздействия на объект: его изменения или измерения[1] в целях достижения полезного эффекта. В основе конструкции и правил… … Википедия
Гастелло, Николай Францевич — Николай Францевич Гастелло Дата рождения … Википедия
Гастелло — Гастелло, Николай Францевич Николай Францевич Гастелло 23 апреля (6 мая) 1907(19070506) 26 июня 1941 … Википедия